Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

ще вдосвіта

  • 1 вдосвіта

    at daybreak, at dawn, at peep of dawn ( day); before sunshine

    Українсько-англійський словник > вдосвіта

  • 2 удосвіта

    Українсько-англійський словник > удосвіта

  • 3 розвиднітися

    rozwydnitysja
    дієсл.
    rozwidnić się, rozwidnieć ( вдосвіта)

    Українсько-польський словник > розвиднітися

  • 4 світанок

    switanok
    ч.
    jutrzenka, brzask, świt

    на світанку / вдосвіта — o...u

    Українсько-польський словник > світанок

  • 5 yet

    1. adj
    теперішній; нинішній; який поки що існує
    2. adv
    1) ще, все ще
    2) уже
    3) досі, до цього часу
    4) до того часу, до того моменту; ще
    5) коли-небудь ще; все-таки
    6) ще (крім того, додатково)
    7) навіть; навіть більше

    he will not accept help nor yet advice — він не прийме ні допомоги, ні навіть поради

    8) проте, все ж

    it seems proved, and yet I doubt — це, здається, доведено, але все ж я сумніваюся

    it is strange and yet true — це дивно, проте правильно

    3. conj
    але, проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на це

    he is old, yet energetic — він старий, проте енергійний

    * * *
    I [jet] adv
    1) до цього часу; (e/і) досі; ( все) ще; на той час, до того часу
    2) вже ( тепер); досі; ( досі) ще (у питальних, заперечних реченнях)
    3) ( все) ще
    4) досі, до цього часу, будь-коли
    5) коли-небудь, ( коли-небудь) ще; все ж ( таки)
    6) ще (крім того, на додаток)
    7) ще; навіть ( більш)
    8) проте, все ж, все-таки
    9) (не тільки...) (зі зворотом not... nor...) та/але е не
    10) пoeт.

    I haven't done it yet — я (е) е досі ще цього не зробив

    I have lived some thirty years on this planet, and I have yet to hear valuable advice — я прожив на землі вже тридцять років, досі ще ніхто не дав мені цінної поради

    as yet we have not made any plans for the holiday — ще е досі / ( все) ще у нас немає ніяких планів на свята

    never yet — ніколи ще не...

    there was never yet philosopher that could endure the toothache patiently (Shakespeare) нема такого філософа на світі, щоб зубний біль спокійно зносив

    when I came he had not yet got up — коли я прийшов, він ще був в ліжку

    they're not selling tickets yetквитків ( досі) ще не продають

    he loves her yetон ( все) ще її кохає

    he may surprise you yetвін ще ( коли-небудь) може вас здивувати

    yet another attempt — ще одна /нова/ спроба

    a yet harder task( навіть) ще важче завдання

    nearer and yet nearer — все ближче, ближче

    the wind was strong yesterday, but today it's stronger yet — вчора був сильний вітер, але сьогодні він ще сильніший

    she would not do it for him, nor yet for me — вона не хотіла зробити це для нього, навіть для мене

    I have never voted for him, nor yet intend to — я ніколи не голосував за нього, та, не збираюсь

    strange and yet very true — дивно, проте вірно

    not finished nor yet started — не тільки не закінчене, але, не почате

    not me nor yet you — не я, але, не ви

    II [jet]
    cj проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на це (часто and yet, but yet, yet nevertheless)

    the work is good, yet it could be better — робота хороша, однак (все ж таки) могла б бути краще

    it seems proved, yet I doubt it — хоча це неначе, доведено, але /проте/ однак я сумніваюся

    he worked well, (and) yet he failed — він добре працював, проте /незважаючи на це програв

    although he didn't promise, yet I think he'll do it — хоча він, не обіцяв, я думаю, він це зробить

    not very good, yet not bad — не дуже добре, але, не погано

    he is old, yet energetic — він старий, але енергійний

    English-Ukrainian dictionary > yet

  • 6 yet

    I [jet] adv
    1) до цього часу; (e/і) досі; ( все) ще; на той час, до того часу
    2) вже ( тепер); досі; ( досі) ще (у питальних, заперечних реченнях)
    3) ( все) ще
    4) досі, до цього часу, будь-коли
    5) коли-небудь, ( коли-небудь) ще; все ж ( таки)
    6) ще (крім того, на додаток)
    7) ще; навіть ( більш)
    8) проте, все ж, все-таки
    9) (не тільки...) (зі зворотом not... nor...) та/але е не
    10) пoeт.

    I haven't done it yet — я (е) е досі ще цього не зробив

    I have lived some thirty years on this planet, and I have yet to hear valuable advice — я прожив на землі вже тридцять років, досі ще ніхто не дав мені цінної поради

    as yet we have not made any plans for the holiday — ще е досі / ( все) ще у нас немає ніяких планів на свята

    never yet — ніколи ще не...

    there was never yet philosopher that could endure the toothache patiently (Shakespeare) нема такого філософа на світі, щоб зубний біль спокійно зносив

    when I came he had not yet got up — коли я прийшов, він ще був в ліжку

    they're not selling tickets yetквитків ( досі) ще не продають

    he loves her yetон ( все) ще її кохає

    he may surprise you yetвін ще ( коли-небудь) може вас здивувати

    yet another attempt — ще одна /нова/ спроба

    a yet harder task( навіть) ще важче завдання

    nearer and yet nearer — все ближче, ближче

    the wind was strong yesterday, but today it's stronger yet — вчора був сильний вітер, але сьогодні він ще сильніший

    she would not do it for him, nor yet for me — вона не хотіла зробити це для нього, навіть для мене

    I have never voted for him, nor yet intend to — я ніколи не голосував за нього, та, не збираюсь

    strange and yet very true — дивно, проте вірно

    not finished nor yet started — не тільки не закінчене, але, не почате

    not me nor yet you — не я, але, не ви

    II [jet]
    cj проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на це (часто and yet, but yet, yet nevertheless)

    the work is good, yet it could be better — робота хороша, однак (все ж таки) могла б бути краще

    it seems proved, yet I doubt it — хоча це неначе, доведено, але /проте/ однак я сумніваюся

    he worked well, (and) yet he failed — він добре працював, проте /незважаючи на це програв

    although he didn't promise, yet I think he'll do it — хоча він, не обіцяв, я думаю, він це зробить

    not very good, yet not bad — не дуже добре, але, не погано

    he is old, yet energetic — він старий, але енергійний

    English-Ukrainian dictionary > yet

  • 7 вставать

    встать вставати (встаю, встаєш), сов. встати, (о мног.) повставати. [Ой устану я раненько. Устають над Гуманем дими (Кул.). Всі ще вдосвіта повставали]. В-вать, -ать (с места) - підводитися, підвестися, вставати, встати, зводитися, звестися, зніматися, знятися, звестися на ноги, стати на рівні ноги. -вать с трудом - зволікатися, зволоктися. Встать поспешно - схопитися. -ать с лошади - зсідати, зсісти з коня. -ать на стул, на колени - ставати, стати на стілець, навколішки. -вать, -ать на собственные ноги - спинатися (сп'ястися) на власні ноги; (являться, возникать) ставати, стати, повставати, повстати, виникати, виникнути. [Стає перед очима давнина наша. В голові повставав цілий рій відповідних спогадів (Крим.). Спомини виникали в його голові (Крим.)]. -вать, -ать против кого - повставати (повстати) проти кого, на кого, підніматися (піднятися) на кого. -вать, -ать на защиту - обставати, обстати за ким, за чим, вступатися, вступитися за кого, за що.
    * * *
    несов.; сов. - встать
    1) устава́ти, уста́ти и мног. повстава́ти; ( подниматься на ноги) підво́дитися, підве́стися; (об утре, зареве) здійма́тися, здійня́тися и зня́тися
    2) (за кого-что - подниматься на защиту чего-л.) става́ти, ста́ти, устава́ти, уста́ти (за кого-що); обста́вати, обста́ти (за ким-чим, за кого-що); ( восставать) повстава́ти, повстати, постава́ти, поста́ти
    3) ( возникать) постава́ти, поста́ти, става́ти, стати, виника́ти, ви́никнути
    4) (становиться на что-л.; приступа́ть к какой-л. работе) става́ти, ста́ти
    5) ( останавливаться) ставати, ста́ти

    Русско-украинский словарь > вставать

  • 8 намачивать

    намочить
    1) кого, что - намочувати, намочити, (о мног.) понамочувати кого, що, повмочати що; (о дожде) намочувати, намочити, (пров.) напірити кого, що; (обмакивать) мачати, намачати що в чому и в що; (вспрыскивать) шпувати, нашпувати що. [Намочила рибу солону, щоб вимокла (Київщ.). Позбирай же всі сорочки та понамочуй (Канівщ.). На ніч шмаття повмочую, а вдосвіта віджиматиму (Проскурівщ.). Щоб тебе дощ намочив! (Приказка). Оце дощ Івана як напірив (Хярківщ.)];
    2) чего (заготовлять впрок) намочувати, намочити, наквашувати, наквасити, (о мног.) понамочувати, понаквашувати чого. [Намочила дві діжечки яблук у піспу (в мучном отваре) (Богодухівщ.). Наквасила буряків, яблук (Сл. Ум.)];
    3) чем где (сов.) - намокрити, (наплескать) наляпати чим де;
    4) (помочиться, сов.) намочити, насечити, (сильно) напудити, (вульг.) насцяти, насикати, (детск.) напісяти, насюсяти, нацюняти, нацюцяти, нацюркати. Намоче[ё]нный -
    1) намочений, понамочуваний; (дождём) намочений; намачаний; нашпований;
    2) намочений, наквашений, понамочуваний, понаквашуваний;
    3) намокрений наляпаний;
    4) намочений, насцятий, напісяний. -ться -
    1) намочуватися, намочитися, понамочуватися; бути намочуваним, намоченим, понамочуваним и т. п.;
    2) (вдоволь) намочуватися, намочитися, (о мног.) понамочуватися; (о мочке припасов ещё) наквашуватися, накваситися, (о мног.) понаквашуватися; (испуская мочу) намочуватися, намочитися, (вульг.) насцятися, (детск.) напісятися.
    * * *
    несов.; сов. - намоч`ить
    намо́чувати, намочи́ти, -мочу́, -мочи́ш и мног. понамо́чувати, сов. помочи́ти; ( наквашивать) наква́шувати, -шую, -шуєш, наква́сити, -ква́шу, -ква́сиш

    Русско-украинский словарь > намачивать

  • 9 подниматься

    и Подыматься подняться підійматися (підниматися), під(ій)нятися, здійматися, (зниматися), знятися, здійнятися, підводитися, підвестися, зводитися, звестися, підноситися, піднестися, зноситися, знестися, (о мног.) попідійматися, поздійматися, попідводитися, позводитися; (стр. з.) бути піднятим, знятим, підведеним, зведеним, піднесеним, (при помощи рычага) підважуватися, підважитися, бути підваженим. [Дим до неба підіймавсь (Шевч.). Огонь розгорається, здіймається все вище й вище (Васильч.). Там високо блакитио-темне небо знимається у зорях осяйних (Грінч.). Підвелись похилені голови (Єфр.). Нехай лихий знесеться, хоч до неба (Св. П.). Нижча половина рами (у вікні) підводиться вгору]. -маться, -няться с места, с постели, со стула (вставать) - підводитися, підвестися, зводитися, звестися (на ноги), підійматися, під(ій)нятися, здійматися, знятися з місця, з постелі, з крісла; срв. Вставать. [Підвелася з крісла (Коц.). Не хтів вставати, однак мусів звестися (Коц.). Хоче знятися з лави, та не сила (М. Вовч.)]. Он с места не -мается - він з місця не підводиться (не рушить). Гости -нялись и ушли - гості знялись і пішли. Он упал, но тотчас же -нялся - він упав, але зараз-же під[з]вівся (піднявсь). Больной -нялся - хворий підвівся. [Лежав місяців зо три; далі підвівсь. Ходжу і роблю (Тесл.)]. Всходы -маются - сходи підбиваються вгору (Грінч.). -маться (вставать) - вставати, встати, підійматися, піднятися, (быстро) схоплюватися, схопитися, (о мног.) повставати, посхоплюватися. [Сонце так рано схопилося]. Мы -нялись до рассвета - ми встали (схопилися) ще вдосвіта (ще на світ не благословилось). -маться на ноги (букв. и перен.) - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися (зіпнуся, зіпнешся и т. д.), здійматися, знятися, зводитися, звестися на ноги, (порывисто) схоплюватися, схопитися, схвачуватися, схватитися, зриватися, зірватися на (рівні) ноги. [Звівся на ноги (Коцюб.)]. Люди її якось вигодували закіль знялась на ноги (Г. Барв.). Тільки сп'ялося на ноги (подросло), вже хоче жити по-своєму (Берд. п.). Україна почала на власні ноги в письменстві спинатись (Єфр.)]. - маться на цыпочки - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися навспинячки, на дибошки или на ноги. Разоренному -няться трудно (оправиться) - зубоженому важко піднятися, стати на ноги. Заяц -нялся в четырёх шагах от собак - заяць знявся (скочив) кроків за чотири від собак. -маться (о руке, голове) - з[під]водитися, з[під]вестися, здійматися, знятися, підноситися, піднестися. [У мене рука не здіймається її ударити (Мирн.). Рука на тебе не зведеться (Макс.)]. Руки не -маются что-л. делать - руки не беруться (не здіймаються) що робити (или до роботи). -маться на гору, по лестнице - здійматися, знятися, братися на гору, по сходах; срв. Взбираться. -маться (в высь: о птицах, дыме, солнце и т. д.) - підійматися, піднятися, здійматися, знятися, з[під]носитися, з[під]нестися на що, в що, (часто о солнце, луне) підбиватися, підбитися, підбиратися, підібратися, (реже) підходити, підійти, підхоплюватися, підхопитися, (о птицах, иногда) під[з]биватися, під[з]битися, вибиватися, вибитися. [Високо піднісся орел сизокрилий (Самійл.). Він піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.). Зносяться молитви до неба. Сонце піднялося височенько (Неч.-Лев.). Сонце вже високо підбилось вгору (Неч.-Лев.). Сонце вже геть підійшло (Крим.). Сиві голубоньки, здіймітеся вгору (Чуб.). Підбивсь сизий голубочок угору високо (Чуб.). Уже качки зносяться. З галасом знялось вороння (Коц.)]. -нялась стая голубей - знялася зграя голубів. -нялся рой пчёл - знявся рій бджіл. -мались высокие здания - здіймались високі будинки. -няться на воздух, -ться на аэроплане - знятися в повітря, знятися на літакові. Вот те высоты, на которые может -няться свободный человеческий дух - ось ті високості, на які (куди) здійнятись може вільний дух людський (Коц.). Занавес -мается - завіса (запона, заслона) підіймається, зноситься. -маться (о пыли, тучах, тумане, дыме, паре и т. д.) - здійматися, знятися, підійматися, піднятися, зноситися, знестися, уставати, устати, повставати, повстати, ставитися, (о пыли ещё) збиватися, збитися, куріти, закуріти. [Знялася курява (Васильч.). Курява ставилась за бричкою (Свидн.). Повстав легенький туман (Неч.-Лев.). Встає хмара з-за лиману (Шевч.). Збилася така курява. Пил закурів (Хвильов.)]. -маться (о ветре, буре, грозе, метели) - здійматися, знятися, рушати(ся), (з)рушити(ся), (быстро: срываться) зриватися, зірватися, схоплюватися, схопитися, уставати, устати, звіятися, (о ветре, безл.) завітрити. [І знялася велика вітряна буря (Св. П.). Здіймається (встає) буря, гроза. Рушився більший вітер (Мирн.). Зірвалася шура-буря]. -лась гроза, метель - знялася (рушила) завірюха, буря. Ветер -нялся - знявся, схопився (зірвався) вітер, или безл. завітрило (заветрило). -нялась волна (волнение) - знялася, встала хвиля. [Встала на Чорному морі бистрая хвиля (Дума)]. - маться (о шуме, крике, ссорах, войне и т. д.) - зчинятися, зчинитися, здій[зни]матися, з(дій)нятися, підійматися, під(ій)нятися, повставати, повстати, уставати, устати, збиватися, збитися. [Що-дня зчинялась яка історія (Грінч.). Зчинявся невимовний регіт (хохот) (Крим.). За столом здіймався страшенний заколот (Коц.). Знявся такий крик, наче кого різали (М. Вовч.). Знялася революція (Доман.). На селі піднявся галас (Неч.-Лев.). Як підниметься кашель (Квітка). Встають війни. Така буча (суматоха) збилася (М. Вовч.)]. -мается горячий спор - зчиняється палка спірка (Грінч.). Пламенем -нялся народный гнев - полум'ям знявся народній гнів (Коц.). -лась тревога - знялася тривога. -маться (вырастать) - виганятися, вигнатися, підганятися, підігнатися, уганяти, у(ві)гнати. [Росла вона, уганяла хутче від козакового внука Михайла (М. Вовч.)]. -маться (о волосах, шерсти) - підійматися, піднятися, ставати, стати (дибом, диба, дубом, догори); срв. Дыбиться 1. [І догори піднявсь у мене волос]; (об ушах) насторош[ч]уватися, насторош[ч]итися, нашорошуватися, нашорошитися. -маться на дыбы (о лошади) - зводитися, звестися, спинатися, сп'ястися, ставати, стати гопки, диба, цапа; срв. Дыбиться 2. Тесто -мается - тісто підходить (угору). Вода -мается - вода прибуває, підживає, підходить. Вода в реке -мается - вода в річці прибуває, йде вгору. Вода -нялась в реке на сажень - води в річці прибуло на сажень, вода в річці підійшла (піднеслася) на сажень. Река -нялась - ріка підійшла, піднеслася, знялася, прибула. Термометр -нялся на десять градусов - тепломір (градусник) піднявся (піднісся) на десять ступенів. Барометр -мается - барометр підіймається, підноситься, йде вгору. -мается настроение, голос - здіймається, підноситься настрій, підноситься голос. -маться выше обыдёнщины - підноситися по-над буденщину (Крим.). -маться (о благосостоянии, промышленности, просвещении и т. д.) - підноситися, піднестися, іти, піти вгору (Куліш). -маться (войной и т. д.) на кого, против кого - ставати, стати, уставати, устати, повставати, повстати, підійматися, піднятися, здійматися, знятися, зводитися, звестися на кого, на що, проти кого, проти чого. [Чи там раду радять, як на турка стати (Шевч.). Повстаньмо-ж тепера усі, як один (Л. Укр.). Встане народ на народ (Св. П.). Зведись, народе, простягни руку на свою правду (Коц.)]. -нялось восстание в стране - здійнялось повстання в краю (Л. Укр.). Все -нялись на общего врага - усі встали на спільного ворога. -маться, -няться на защиту своих прав, своей страны - ставати, стати до оборони (на оборону) своїх прав, свого краю. -няться в оборону кого - устати за кого, за що, обстати за ким, за чим. Знамя свободы -мается - прапор волі зводиться, зноситься, підноситься. -маться (о цене) - іти, піти вгору, (быстро) підскакувати, підскочити. [Ціна пішла вгору. Ціна на хліб раптом підскочила (Коцюб.)]. -маться в цене - у гроші йти. Цена на хлеб -мается - ціна на хліб іде вгору (росте). Хлеб в цене -мается - хліб іде в гроші. -маться на хитрости - братися, узятися на способи, на штуки, на хитрощі.
    * * *
    несов.; сов. - подн`яться
    1) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (всходить, взбираться, восходить) схо́дити и зіхо́дити, зійти́; ( взлетать) зліта́ти, злеті́ти; ( взноситься) зно́ситися, знести́ся; (о дыме, пламени, птицах, солнце, перен.) здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися; (о солнце, птицах) підбива́тися, підби́тися; ( о солнце) встава́ти, вста́ти, підво́дитися, підвести́ся; (появляться: о тумане) повстава́ти, повста́ти
    2) (о голове, глазах) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, підніма́тися, підня́тися и попідніма́тися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися
    3) ( вставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, встава́ти, вста́ти; ( с места) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, (поспешно, порывисто) схо́плюватися, схопи́тися и посхо́плюватися
    4) (возвышаться, выделяясь) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися, підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, постава́ти, поста́ти, зно́ситися, знести́ся, вино́ситися, ви́нестися, несов. підви́щуватися
    5) (на кого-что, против кого-чего - восставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися (проти кого-чого, на кого), встава́ти, вста́ти, става́ти, ста́ти (на кого), повстава́ти, повста́ти (проти кого-чого)
    6) (повышаться, увеличиваться) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (о поверхности, об уровне, перен) підви́щуватися, підви́щитися и попідви́щуватися; (перен.) підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися
    7) (начинать проявляться, возникать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися; зніма́тися, зня́тися и позніма́тися; ( начинаться) почина́тися, поча́тися; (о шуме, скандале) зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися; (внезапно: о ветре, шуме, смехе) схо́плюватися, схопи́тися; (о мыслях, чувствах) встава́ти, вста́ти

    Русско-украинский словарь > подниматься

  • 10 brzask

    [бжаск]
    m

    o brzasku — на світанку / вдосвіта

    Słownik polsko-ukraiński > brzask

  • 11 świt

    [шьвіт]
    m

    o świcie — вдосвіта / на світанку

    Słownik polsko-ukraiński > świt

См. также в других словарях:

  • вдосвіта — (удо/світа), присл. Дуже рано, перед світанком, на світанку …   Український тлумачний словник

  • вдосвіта — [ўдо/св іта] = удосвіта присл …   Орфоепічний словник української мови

  • вдосвіта — див. удосвіта …   Словник синонімів української мови

  • вдосвіта — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • удосвіта — вдосвіта присл. (дуже рано, перед світанком), на світанку, рано вранці, у[в]ранці рано, рано, ранесенько, ранісінько, на світанні, світанком, рано раненько, рано пораненьку[о], рано ране[і]сенько, рано рано, на зорі, світом …   Словник синонімів української мови

  • Преступление в Сахрыни — – гибель гражданского населения этнических украинцев и русинов в селе Сахрынь (польск. Sahryń) (Хрубешувский повят, Польша), в результате действий подразделений батальона Армии крайовой под командованием поручика Зенона Яхымека ( Виктор ) и I –го …   Википедия

  • Резня в Сахрыни — Резня в Сахрыни  10 марта 1944 года в селе Сахрынь (польск. Sahryń) (Хрубешувский повят, Польша), спланирована и проведена акция по уничтожению местного населения боевиками польской Армии Крайовой и Батальонов Хлопских, под командованием… …   Википедия

  • дідне — присл., зах. Вдосвіта …   Український тлумачний словник

  • рано-раненько — присл. Те саме, що вдосвіта …   Український тлумачний словник

  • рано-рано — присл. Вдосвіта, перед світанком …   Український тлумачний словник

  • світком — присл., діал. Вдосвіта, рано вранці …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»